заможність цієї сім’ї. Д. Долгов свідчить також, що у прадіда Дмитра був син Василь, а в того син Стеран (батько майбутнього композитора), який переїхав з староства Бецького «на постійне мешкання до міста Глухова Чернігівської губернії» (56, с. 17).
У Центральному Державному історичному архіві УРСР нам вдалося виявити справу «Про записання в козаки міщанина м. Глухова Степана Бортнянського», яка не лише підтвердила відомості Д. Долгова, а й дозволила ширше познайомитися з родом Бортнянських. Даний документ включає в себе «Донесення» С.В. Бортнянського гетьману К.Г. Розумовському від 5 лютого 1755 року з проханням дозволити йому «служити всеросійській її імператорській величності престолу у військовому званні, яке... є від сотенного глухівського правління, взнесенне в минулому 754 році вересня дня 23 до генеральної військової канцелярії» (198, 1685, арк. З зв.) та «Указ» К.Г. Розумовського, датований лютим 1755 року, про присвоєння Степанові Бортнянському військового звання й зарахування його в «компут казачий»1 глухівської сотні.
У «Донесенні» С.В. Бортнянський згадує свого діда Дмитра, який жив «у Польській області староства Біченого в селі Бортному» та мав «за привілегією королівською... у своєму володінні солтиський грунт»2, про розміри якого згадував Долгов.
Звертає на себе увагу назва села Бортне (Bartne) і прізвище Бортнянських, предки яких тут народилися й жили (198, 1685, арк. 1). Спільний корінь «борт» вказує на те, що в селі було дуже розвинене «бортництво»3, тобто бджільництво (бджільників називали тоді бортниками, іноді бортневами чи бортнянами). Очевидно, батько прадіда композитора і був одним з таких бортнянів. Пізніше від цього слова шляхом додання характерного польського суфіксу «ський» виникло прізвище Бортнянський. Така «аристократизація» була пов’язана з покращанням майнового становища. Адже вже дід композитора
___________________
