адже він сам контролював нотні видання церковної музики і не потребував нічиєї «підтримки».
Цікаво, що й перші біографи композитора (Є. Болховітінов, Ф. Булгарін, Ф. Львов, Д. Долгов та інші) не назвали Бортнянського автором «Проекту».
Слід критично поставитися до твердження О. Фінагіна, нібито анонімний автор був близький до старообрядницьких кіл. Відомо, що російське сектантство в цілому не було тоді активною силою і його представники прагнули більше до зміцнення й підтримки своїх старих традицій, аніж до їх розвитку. Світське начало було йому чуже. Цілком зрозумілі їх слова, що вони «от скачек, от плясок, от бесовских поплясушек отстали» (цит. за 102, с. 195). На інших позиціях стоїть автор «Проекту». Як справедливо відзначає Ю. Келдиш, він «далекий від фанатичної неприязні розкольників до усього нового й сліпого схиляння перед старовиною... Саме в синтезі мелодичної своєрідності давніх російських наспівів з гармонічними й поліфонічними завоюваннями новішого європейського мистецтва бачить він шлях до пізнання свого національного стилю церковної музики» (78, с. 48).
Найавторитетнішого представника цього стилю прихильники «Проекту» бачили в особі Бортнянського. Вони ладні були використати ім’я композитора для підтвердження реалізації основних положень цієї праці. Очевидно, скоріше за все в цьому були зацікавлені «треті» особи – освічені люди, які знали й зустрічали Бортнянського в любительських гуртках М. Львова, у «Товаристві любителів російського слова» («Беседа»), «Новому музичному товаристві» (1778-1792), а потім у заснованому 1802 року «Філармонічному товаристві», Академії художеств та інших.
Д. Бортнянський постійно контактував з представниками аристократичної знаті. Деякі з них одночасно входили до двох чи більше організацій. Наприклад, Бортнянський як член «Філармонічного товариства» й Академії художеств зустрічався там з О. Голіциним, О. Мусіним-Пушкіним, О. Наришкіним, О. Оленіним, О. Строгановим та іншими впливовими особами. Той же О. Оленін, а також Г. Державін, О. Шишков та інші, з якими композитор підтримував дружні стосунки, часто збиралися в домі І. Шувалова, де бували М. Храповицький, В. Завадовський, О. Козодавлєв, І. Дмитрієв.
