КАНТАТИ І ГІМНИ
Як один з прогресивних художніх діячів XVIII століття і видний представник нового напряму у вітчизняному музичному мистецтві, Бортнянський тонко відчував нові віяння епохи. Цьому сприяли і його контакти з свідками або й учасниками великих історичних подій, зокрема, з сином графа О. Строганова Павлом Олександровичем, який близько стояв до подій у республіканській Франції і тільки за наполяганням Катерини II змушений був повернутися з революційного Парижа. Приводом для його відкликання в Росію послужило те, що Павло Строганов, вихований французом-республіканцем Роммом (згодом він став членом Конвенту), брав з ним участь у революційних мітингах в Парижі у 1789 році. Звичайно, він був далекий від ідей революції, але всі враження та настрої його не могли не викликати у Бортнянського, який часто бував у домі Строганових1, інтересу до французьких подій. Тут постійно зустрічалися відомі російські культурні діячі. До дня народження графа в 1791 році Бортнянський написав кантату на слова Г. Державіна «Любителю художеств». Музика цього твору не збереглася, але в тексті кантати ніби відтворюються цілі музичні епізоди:
Я слышу вдалеке там резкий трубный звон,
Там бубнов гром, там стон валторн
Созвучно в воздух ударяет,
Там глас свирелей и звонких трелей
Сквозь их изредка прибегает...
Спілкуючись з діячами літератури та мистецтва, Бортнянський навряд чи сам розділяв передові революційні ідеї часу; та й Павло І одразу звільнив би його з посади. Так, боячись ідей Великої Французької революції, імператор уже в лютому 1797 року заборонив видання літератури типографіями, а потім ввів цензуру для іноземних книжок.
___________________