обличчям. Найвідоміший з них – портрет роботи М. Бельського.

В Академії художеств Бортнянський зустрічався з відомим збирачем народних пісень М. Львовим. В його домі в різні роки бували Г. Державін, В. Капніст, І. Дмитрієв, Д. Хвостов, О. Оленін, Ф. Львов, І. Хемнідер, художники Д. Левицький, В. Боровиковський, а також композитори Є. Фомін, Ф. Дубянський, М. Яхонтов.

У 80-і роки Д. Бортнянський став членам петербурзького «Нового музичного товариства», відвідував його концерти, диспути, спілкування з музикантами. Серед них були виконавці-інструменталісти Пальшау, Гесслер, Ярновик, Комасіно, історик музики М. Гютрі, актор І. Дмитревський та ін.

У 1802 році було засновано «Філармонічне товариство»¹, що організовувало концерти², в яких брала участь і Придворна капела; вона виконувала, зокрема, й твори Бортнянського.

Зрозуміло, що всі кантати, присвячені конкретним подіям чи особам, повинні були носити офіційний характер, якого вимагав цей жанр ще у другій половині XVIII століття. Г. Державін, з ім’ям якого пов’язаний цілий ряд кантат Бортнянського, суворо дотримувався цих традицій, ратуючи за величний і урочистий характер творів. Однак він був схильний також до ліризму, простоти мови, впроваджував чергування речитативів і самої «пісні». Ці нові риси відповідали духові часу, ми виявляємо їх і в хорових концертах Бортнянського.

___________________

1. Серед більш ніж 150 почесних членів цього товариства (Д. Бортнянський числився у його списках під № 8) можна зустріти імена Й. Гайдна (1808), Д. Фільда (1820), С. Нейкома (1814). Особливо жвавою стала діяльність цієї установи в 1815 році, коли до неї вступив Д. Бортнянський. Пізніше членами «Філармонічного товариства були М. Глінка (1837), Ф. Ліст (1842), Клара Шуман (1842), Г. Берліоз (1847), Дж. Мейєрбер (1851), Л. Шпор (1851), А. Рубінштейн (1854), О. Даргомижський, (1854), В. Одоєвський (1854), М. Рубінштейн (1874) (9, с. 55-59).
2. У концертах товариства, яке відіграло велику роль у популяризації західноєвропейської класики, виконувались твори Й. Гайдна, Л. Бетховена, В. Моцарта, Л. Керубіні, Д. Сарті, Дж. Перголезі, Дж. Россіні, Й. Гуммеля. Часто тут виступали придворні півчі. Бортнянський як директор і керівник капели заздалегідь знайомився з тим репертуаром, який мала співати капела. Є дані про виконання півчими ораторії Й. Гайдна «Сотворения світу», хорових творів Й.-С. Баха, «Реквієму» В. Моцарта та багатьох інших творів.