розумні й приємні. Він невеликий на зріст і худий, але виглядає цілком джентльменом» (23, с. 86).
Крім музики, Бортнянський, як і решта півчих капели, з травня 1766 року почав вивчати французьку, італійську та німецьку мови. Про це свідчить, наприклад, трирічний контракт «між полковником та вокальної музики директором М.Ф. Полторацьким і вчителем французької й італійської мов Хомою Бускетом» (44, с. 412). Четвертий пункт цього контракту гласив: «Учредить по окончанию всякого года генеральный экзамен... ученикам... перед директором и полковником М.Ф. Полторацким. Будут свидетельствованы в разных до наук частях, чтобы тем спознать их успех» (44, с. 412),
Невідомо, як складав ці іспити Бортнянський, та можна бути впевненими в його успіхах, адже тільки хороше знання мов давало право придворним артистам співати «італійські» арії та брати участь в операх «на французькому діалекті».
Набуті знання дуже знадобилися згодом Бортнянському. Так, в Італії він пише опери на італійські тексти, «Месу» – на німецький текст, у Петербурзі (після повернення з Італії) – опери на французький текст. Володіння італійською мовою допомогло Бортнянському і в його заняттях з Галуппі, які тривали до 1768 року1. Бортнянський добре встигав по всіх предметах (загальних і музичних) і в І769 році його відрядили пенсіонером до Італії для завершення музичної освіти. Як свідчить С. Смоленский, саме Галуппі виклопотав своєму учневі цю подорож.
Десять років, проведені Бортнянським у Петербурзі, були часом здобуття практичного досвіду, знайомства з оперною сценою, набуття професіональних навичок з композиції, оволодіння грою на клавесині.
Відомостей про композиторські спроби Бортнянського не збереглося, а якщо вони й були, то, очевидно, мали учнівський характер.
___________________
