композитора становить святково-величний хор «Feierlich erhaben». (6).

Усі ці твори не були прямим наслідуванням західноєвропейської церковної музики. Бортнянський багато в чому орієнтувався на багатовікові традиції свого народу. Як уже йшлося, серед його «іноземних» хорів зустрічається «Російська вечерня». Мелодика твору інтонаційно близька до народних наспівів. Зв’язки з фольклором і старовинним знаменним розспівом спостерігаються і в мелодії згадуваного хору «Ich bete an die Macht der Liebe». Ці приклади дають підстави вважати, що Бортнянський сміливо утверджував у своїй творчості «російські мотиви». Про це ж свідчать і його італійські опери. У період формування й кристалізації свого вокально-хорового стилю композитор звертався до старовинних форм вітчизняної музики – досить згадати використання ним у «Німецькій обідні» київського, грецького, знаменного розспівів. Давньоруське співацьке мистецтво було для Бортнянського невичерпним джерелом натхнення.

Так, знаменний розспів простежується в першому номері хору «Bekennen will ich Dich, o Herr» (d-moll), про що свідчить ладова й ритмо-інтонаційна спорідненість його з догматиком знаменного розспіву (7).