Перший з них у своїх духовних творах застосовував багату техніку італійського хорового мотету, другий поширював на церковний спів парадно-апофеозний стиль (так, хор «Тебе бога хвалим» супроводжувався не лише оркестром, а й дзвонами, фейерверком і навіть гарматною стрільбою)1. Бортнянський же, хоч був учнем Галуппі, не став прямим послідовником італійців. Він ішов по шляху створення благородного стилю в музиці з його ясністю, стриманістю, простотою, мелодичною виразністю. Якщо на першому етапі творчість Бортнянського й була пов’язана з італійським мистецтвом, то швидко він зумів звільнитися від цього впливу.
На батьківщині визнання прийшло до Бортнянського через три роки після його приїзду до Петербурга. У столичній пресі того часу з’явилися відомості про хорові твори композитора. Так, газета «Петербургские ведомости» за 1782 рік писала: «...У книгопродавця Міллера2 продається «Херувимская песнь» Бортнянського, надрукована зі схвалення самого автора одним любителем музики...» Та сама газета в наступному році оголосила про продаж його хору «Да исправится молитва моя» (156, т. 2, вип. 4, додаток до гл. XVIII, с. XI).
Це були перші друковані хорові твори Бортнянського. Вони (як і інші, ненадруковані, що виконувалися капелою) завоювали велику популярність. Успіхові значною мірою сприяла та обставина, що композитор міг розучувати їх з Придворним хором, який, по суті, став його творчою лабораторією.
Згадку про цілий ряд хорових творів Бортнянського зустрічаємо в «Московских ведомостях» в середині 90-х років XVIII століття. Спочатку, в 1794 році, рекламуються тільки три концерти, в 1795 – ще два, а в 1796 – тридцять два. Чи дійсно композитор за три роки створив близько сорока хорових зразків крупної форми? Чи це був вибух творчого натхнення? Перше, ніж відповісти на поставлене питання, слід згадати, шо служба при дворі вимагала від нього постійної композиторської роботи в усіх жанрах (у тому числі й хоровому), що сприяло
___________________
