Богдана-Марія Фільц народилася 14 жовтня – у день шанованого українцями свята Покрови Пресвятої Богородиці. Омофор Богородиці оберігає її все життя, допомагає долати життєві труднощі. Щасливими були дитячі роки Богдани у рідному Яворові на Львівщині у шанованій родині галицьких інтелігентів.

Богдана Михайлівна присвятила своєму давньому і славному родоводу статтю «Коріння мого роду». З неї ми дізнаємося, що мати Ярослава (з університетською освітою філософа, поліглот, знавець грецької і латині, прекрасна піаністка) належала до старовинного українського роду Савчинських герба Сулими, що сягає XVII століття. Саме по лінії матері Богдана-Марія Фільц була племінницею видатної співачки Соломії Крушельницької .

Батько – адвокат Михайло Фільц – був засновником філії Львівського вищого музичного інституту ім. М. Лисенка, головою місцевого відділення «Просвіти».

Родинні зв’язки з відомими діячами галицької культури – письменником і священиком Григорієм Савчинським, художницею Ярославою Музикою, піаністкою Іриною Негребецькою, близькими друзями композиторами Станіславом Людкевичем і Василем Барвінським – надихали Марію Фільц на творчість.

Безхмарне Яворівське життя сім’ї затьмарили сталінські репресії – арешт восени 1939 року і загибель батька, заслання матері з трьома доньками до Казахстану, де згасло її життя, єдиного брата закатовано у Львівському гестапо... Неповнолітні осиротілі сестри 1945 року поверталися додому одні. У Львові ними опікувалися родичі. Найменшу Богдану прийняли на фортепіанне відділення спеціалі¬зованої музичної десятирічки при консерваторії.

Талантові дівчинки допомогли розкритися Анатолій Кос-Анатольський, Григорій Терлецький. На їхніх уроках сольфеджіо і гармонії юна композиторка написала свій перший вокальний твір на вірші В. Сосюри.

У Львівській консерваторії побачили світ композиції Б.-М. Фільц «Танок» для ф-но і кілька романсів, які привернули увагу С. Людкевича, і він запросив Богдану на композиторський факультет до свого класу. Пізніше вона напише цикл «Музичні присвяти» як подяку своїм уважним і улюбленим консерваторським викладачам – Миколі Колессі, Роману Сімовичу, Анатолію Кос-Анатольському, Євгену Козаку.

Львівську консерваторію блискуче закінчила Богдана-Марія Фільц у 1956 році як історик-теоретик, а у 1958 – як композитор. Дипломну роботу – Концерт для ф-но з оркестром – було виконано симфонічним оркестром Львівської філармонії під орудою Миколи Колесси (нині здійснено другу редакцію Концерту, він у репертуарі кращих піаністів світу).

1959 року мисткиня переїжджає до Києва і вступає до аспірантури Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України. Директором Інституту на той час був академік Максим Рильський, а науковим керівником Богдани – композитор Левко Ревуцький. У ті роки А. Кос-Анатольський, переймаючись долею колишньої талановитої учениці, писав їй: «Беріть від Ревуцького максимум і записуйте все основне, що він Вам скаже, бо це не є буденна собі людина – це учень Лисенка! Отже, Ви будете творчою внучкою Великого Діда і дочкою не гіршого Батька!» Нині ці рядки стали пророчими!

Колеги по Спілці композиторів, до якої Б. Фільц прийняли у 1961 році, вважають її музику «продовженням шляхетної європейської традиції» в нову добу.

Сьогодні Богдана Михайлівна – визнаний український композитор. Її симфонічні, камерно-во¬кальні, камерно-інструментальні твори, хорові опуси виконують у Білорусі, Латвії, Литві, Естонії, Росії, Австрії, Великій Британії, Італії, Польщі, Чехії, Словаччині, Сербії, Угорщині, Болгарії, Ірландії, Данії, Фінляндії, Нідерландах, Франції, Америці, Канаді, Австралії, Японії.