Як справедливо відзначають біографи композиторки (М. Загайкевич, Г. Степаненко, О. Шевчук), християнська тематика не є для авторки якимось неземним одкровенням, духовне завжди було органічною рисою натури Б.-М. Фільц, закладеної їй ще змалку в родині, де релігійність складала невід’ємний компонент виховання дітей.

Творче кредо Богдани Михайлівни випливає з лірико-романтичної природи її обдарування, зануреної в народно-пісенну стихію, тому її музика випромінює тепло і людяність.

Духовні твори на канонічно-богородичні молитви відрізняються аріозно-романсовим складом мелодій, а величальні твори пронизують енергійні маршові ритмоінтонацїї.

З особливою увагою та повагою композиторка ставиться до поетів – своїх співавторів.

Богдана-Марія Фільц пише романси і хори на вірші Тараса Шевченка, Івана Франка, Олександра Олеся, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Володимира Симоненка, Миколи Сингаївського.

Її три кантати: «Юнакові», «Любіть Україну» на вірші Володимира Сосюри та «Пори року» на вірші Павла Тичини відрізняються яскравою музичною мовою, патріотичним змістом і високим професіоналізмом.

Богдана-Марія Фільц і зараз плідно працює. Нещодавно закінчила дитячу оперу «Лісова школа» (лібрето Теодори Савчинської-Латик).

Микола Колесса дав влучну характеристику здобуткам Богдани Михайлівни: «До композиторських здібностей жінок дуже часто ставляться трохи поблажливо, щоб не сказати критично, бо, мовляв, композиторське ремесло – це справа мужська. Це на загал, може, й вірно. Але треба признати, що й між жінками є обдаровані творчими, в тому числі й композиторськими, здібностями, які своїми творами вносять свою лепту в музичну скарбницю народу і збагачують її тривалими, непереходячими цінностями. До таких жінок належить, безперечно, Богдана Фільц. В її особі маємо цікавого оригінального композитора, яким може гордитися не тільки наше жіноцтво, а й ціла наша музична громадськість».

Богдана-Марія Фільц плідно працює в галузі музикознавства. Вона – автор понад 370 наукових друкованих праць, в тому числі 5 монографій, зокрема «Хорові обробки українських народних пісень» (1965), «Фортепіанна творчість B.C. Косенка» (1965), «Український радянський романс» (1970), «Художня самодіяльність на сучасному етапі» (у співавторстві, 1977), «Гармонія солоспіву» (1979), розділи в Історії української музики (тт. I,II,IV,V), понад 200 статей в енциклопедіях.

Богдана Михайлівна Фільц – мудра, толерантна, тонка і м’яка обдарована жінка, випромінює українську шляхетність, інтелігентність, душевну і духовну красу.

Її велика творча праця заслужено поцінована. Композиторка, піаністка, музикознавець – лауреат мистецьких премій ім. М. Лисенка і В. Косенка, лауреат Всеукраїнського конкурсу композиторів «Духовні псалми», кандидат мистецтвознавства, доктор філософії з мистецтва, член Національної спілки композиторів України, заслужений діяч мистецтв України, стипендіат Фонду інтелектуальної співпраці «Україна – XXI століття», старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського Національної академії наук України, удостоєна ордена Святої Великомучениці Варвари.

Людмила Хлебникова, кандидат педагогічних наук, доктор філософії з педагогіки, член Національної всеукраїнської музичної спілки.