Опера відразу ж завоювала симпатії слухачів, яких захопили щирість і схвильованість музики, її мелодійна щедрість, багатство оркестрових барв, виразність і правдивість музичних образів.

Виставу було удостоєно диплому лауреата Першої української театральної весни першого ступеня (1958).

На початку 1959 року «Лісову пісню» було поставлено оперною студією Київської консерваторії (диригент Я. Карасик, режисер О. Колодуб, балетмейстер В. Добровольська, художник Д. Кульбак).

Київська оперна студія вже мала на цей час двадцятирічні традиції, на її творчому «рахунку» було багато цікавих вистав, серед яких «Лісова пісня» посіла визначне місце.

Важко сказати, яка з постановок – львівська чи київська – була кращою. В молодіжному театрі була особливо відчутною юнацька щира захопленість молодих виконавців.

Обидві постановки принесли Віталію Дмитровичу Кирейкові справжню творчу радість. Найбільше його приваблювала та атмосфера співпереживання, яка об’єднувала композитора, виконавців і публіку.

Критика високо оцінила твір, окремо відзначивши вдале авторське лібретто. «Текст твору довелось скоротити,– писав у статті «Образи «Лісової пісні» музикознавець М. Гордійчук, – але зроблено це дуже обережно, з художнім тактом: провідна ідея першоджерела, основні лінії сюжетного розвитку повністю збережено»¹. Це відмітила і Л. Пархоменко після прем’єри оперної студії Київської консерваторії: «Лібретто засвідчує драматургічне чуття автора, його вдумливе ставлення до першоджерела...; особливо вдалі дві сцени, дописані самим В. Кирейком. Це квінтет з другої картини другої дії, що підсумовує нову розстановку сил, спрямованих проти Мавчиного кохання (це, до речі, один з кращих ансамблів опери). Добре написано сцену проводжання Лукашем Килини, в якій дано чітку характеристику образів і вдало завершується розвиток сюжетної лінії Лукаш – Килина»².

Високо оцінили рецензенти музичне втілення композитором образів природи. «Природа в опері ніде не сприймається як статична красивість – вона живе в русі, в логічному розвиткові відтінків, барв, образів. По-справжньому талановито написано епізоди, що передають весняне пробудження...».³

Преса підкреслювала також яскраву, соковиту оркестровку опери, хоч справедливо докоряла композиторові певну одноманітність оркестрових прийомів

___________________

1. Газ. «Правда Украйни», 1 серпня 1958 року.
2. Газ. «Радянська Україна», 2 квітня 1959 року (Л. Пархоменко. Поезія і молодість).
3. Газ. «Правда Украиньї». 1 січня 1958 року (М. Гордійчук. Образи «Лісової пісні»).