Композитори В. Кирейко, Л. Дичко (сидять), Г. Ляшенко, Ю. Іщенко, І. Карабіц (стоять) та Квартет ім. М. Лисенка

тонах. Гаряче почуття відданості Батьківщині звучить у романсі- пісні на вірші П. Тичини «Вставай же, молодь!». Темі мистецтва, його ролі в житті людини присвячені такі твори, як «Не бійся смутку» (сл.

М. Рильського), «Не співайте мені» (сл. Лесі Українки), «Перший спів»

(сл. О. Олеся). У віршах абхазького поета Д. Гуліа Кирейко знайшов близькі йому лірико-філософські настрої («Парус») і роздуми про високе призначення митця («Знамя»).

Якщо в ліричних романсах вокальний стиль грунтується на тонкій пісенній виразності, то в заклично-патріотичних творах композитор звертається до романтично-окрилених інтонацій революційних і радянських масових пісень, виразних декламаційних зворотів. Для втілення сатиричних віршів чеського поета XIX ст. К. Гавлічки-Боровського, Кирейко використовує своєрідний речитативно-декламаційний стиль.

Надзвичайно яскравою, образно насиченою є в романсах Кирейка фортепіанна партія. Невипадково майже в усіх його романсах можна говорити про дуетне співвідношення фортепіанної та вокальної партій. Великого