«Бабине літо» на слова М. Гавалевича. (аналіз твору)

Солоспів «Бабине літо», створений у 1905 р., є однією з найяскравіших перлин пізньої вокальної творчості Д. Січинського, в якому найповніше проявився талант тонкого і глибокого лірика. Як зазначає С. Павлишин, зміст вірша польського письменника М. Гавалевича (у перекладі С. Чарнецького) «навіяний картиною ранньої осені, тихий смуток якої зливається з трагедією самотньої людини» [Дитиняк М. Українські композитори. Біо-бібліографічний довідник / Марія Дитиняк. – Едмонтон, 1986. – 160 с., с. 6]. Настрій вірша досконало втілений музикою романсу, сповненою теплом, звертанням до найпотаємніших почувань людської душі. Мелодика «Бабиного літа» дещо нагадує мелодику солоспіву «Із сліз моїх». Їх обєднує і спільний тональний план (h moll – D dur – h moll), а також ритмічний малюнок фортепіанної партії [Асафьев Б. Речевая интонация / Б. Асафьев. – Москва; Ленинград, 1965. , с. 108]. У гармонічній мові помітні нові риси, зокрема, цікаві гармонії при переході до середньої частини (D dur) у тт. 22-24, а також вживання мажоро-мінорних засобів при переході до репризи (за один такт перед Tempo primo), Солоспів відкриває схвильований вступ (тт. 1-4).:

Початковий унісон мелодичної лінії вступу визначає загальний настрій першої частини (АВ) у темпі Allegro non troppo наскрізно пронизуючи початковою ритмічною формулою фортепіанну фактуру (тт. 1-24). Особливої поривчастості вокальній партії (діапазон е1-fis2) додає початкова чверткова пауза у перших двох і заключній фразах («Гей, лети павутиння, павутиння ти ясне» і «поки сонечко злоте не згасне»).

У середній частині солоспіву (Andante cantabile, D dur) композитор змінює темп, тональність (на паралельний мажор), загальний фактурний виклад, що нагадує гітарний акомпанемент (баркарольний рух тріолями), ритм (з 6/8 на 12/8) і динаміку (із mf на р). Вокальна партія набуває рис мелодизованого речитативу:

Реприза солоспіву скорочена (А1), в ній опущено другий період (тт. 32-42) і відновлено основну тональність (h moll). Солоспів завершується короткою (двотактовою) постлюдією, побудованою на тематичному матеріалі, запозиченому із вступу.

Другий варіант аналізу "Бабине літо"

(1905 p., слова М. Гавалевича, укр. пер. С. Чарнецького)

Названий солоспів справедливо вважається шедевром вокальної творчості Д. Січинського. У ньому якнайповніше розкривається талант, творчі можливості та бездоганний смак митця як композитора-лірика, що торкається найпотаємніших глибин людської душі. Тричастинна форма твору пов’язана з поетичним текстом, в якому перший і останній куплети мають подібний музичний виклад. Спорідненими тональностями, які використовує композитор, є h-moll – D-dur.

Світлий смуток, який навіюють перші осінні, ще теплі, але вже в передчутті вмираючої природи дні, надзвичайно тонко переданий композитором у тричастинній формі романсу. Прозорий і легкий супровід чудово підкреслює ліричний характер твору, надаючи йому довершеної форми.

Солоспів написаний для середнього голосу і вимагає м’якого («оксамитового») однорідного тембру, гнучкої динаміки, виразного фразування, дикційної чіткості та плавного голосоведення, а теситурні умови – міцного, добре збалансованого дихання.


Лічильники

Яндекс.Метрика

Украина онлайн Каталог сайтов «ua24.biz» Белый каталог сайтов каталог сайтов ukraina.net.ua - каталог сайтов Украины Каталог сайтів України Безкоштовний каталог сайтів