(1901-1905 pp., слова Івана Франка)
Названий твір — сольний варіант вокалізації ліричної поезії Івана Франка (збірка ліричних поезій «Зів’яле листя») з фортепіанним супроводом (інші варіанти існують у хоровому викладі для мішаного хору a cappella і в супроводі фортепіано). В музичній інтерпретації Д. Січинського солоспів «Пісне моя» надзвичайно тонко відображає дух великого Каменяра. Характерний стиль письма композитора розкривається активною метро-ритмікою мелодії, насиченої синкопами, з чітко розміреною вальсоподібною пульсацією. Такий мелодичний «коловорот» створює відчуття еволюції духовних і фізичних сил людини та філософського розуміння скороминущості буття.
Твір написаний для високого голосу з добре розвиненою верхньою ділянкою діапазону, яскравими високими нотами, вимагає емоційного фразування, активної емісії звука та збалансованого цілеспрямованого дихання.