(1903 p., слова Аеоніда Глібова)
Гармонізація відомого вірша А. Глібова «Журба» давно набула статусу народної пісні і завдяки своїй популярності практично втратила своє авторство, оскільки надзвичайна мелодійність і задушевність, глибокий ліризм і щирість почуттів, закладених у ній, органічно поєдналися з народнопісенним мелосом.
Тональність (d-moll) і теситура пісні відповідають природному діапазону голосу людини і традиційно-невимушеній манері голосотворення.
Пісня корисна для формування співацьких навичок уже на початковому етапі навчання, зокрема плавного голосоведення, кантилени, рівномірного і повноцінного дихання, опори звука тощо. Майстерно викладений інструментальний супровід не тільки підтримує виконавця, а й підкреслює світлий і чистий образ твору, щире і глибоке почуття причетності до скороминущості життя.
