Б

Блюз

        
  •        Блюз (англ. blues – сум) – лірична пісня американських негрів, для якої властиві синкопований ритм, поліритмія, ковзаючi, не фіксовані пониження ступенів (на III і IV ступенях мажору), що утворюють 9-тоновий « блюзовий » лад, імпровізаційність виконання. Значною мірою блюз суттєво вплинув на формування джазу та джазової музики, де існують як вокальна, так і інструментальна форма. Найбільш розповсюджена, класична форма блюз – дванадцятитактовий період з трьох фраз по чотири такти кожна: перші чотири такти - на тонічній основі; по два – на субдомінанті й тоніці ; ще по два - на домінанті й тоніці. Зустрічаються й інші форми блюзу.

    Жанрові особливості блюзу використовували Дж. Гершвін («Рапсодія в стилі блюз»), М. Равель (Соната для скрипки та фортепіано), Д. Мійо та інші композитори.



Музика. Словник-довідник. - Вид. 2-ге, переробл. і доп. - Тернопіль: Навчальна книга. - Богдан, 2009. - 352 с.

Поділитися з друзями

Лічильники

Яндекс.Метрика

Украина онлайн Каталог сайтов «ua24.biz»