Б

Буквені позначення звуків

        
  •        Буквені позначення звуків – умовне позначення буквами (літерами) звуків, яке використовувалось ще в Давній Греції, З Х ст. у буквенному позначенню звуків застосовується латинська абетка: А (ля), В (сі-бемоль), Н (сі), С (до), D (ре), Е (мі), F (фа), G (соль). Залежно від положення в звукоряді ступені позначаються таким чином: у субконтроктаві – А2, Н2; у контроктаві - С1, D1, E1, F1, G1, A1, H1; у малій октаві – С, D, E, F, G, A, H; у Мала октава – c, d, e, f, g, a, h; у другій октаві – c1, d1, e1, f1, g1, a1, h1; у Друга октава – c2, d2, e2, f2, g2, a2, h2; у третій октаві - c3, d3, e3, f3, g3, a3, h3; у четвертій октаві – c4, d4, e4, f4, g4, a4, h4; у п’ятій октаві – с5. Підвищення ступеня на півтон позначається додаванням до буквеного позначення складу is (напр., fis – фа-дієз), а пониження - додаванням складу es (des – ре-бемоль), крім b (сі-бемоль), as (ля-бемоль), es (мі-бемоль); подвійне підвищення – додаванням складу isis, подвійне пониження - складу eses, крім мі-дубль-бемоль - eses, ля-дубль-бемоль – asas, сі-дубль-бемоль – bes. Часто буквене позначення звукыв використовується для позначення тональності, при цьому буква означає тоніку, а лад позначається словами dur (мажор) і moll (мінор) – напр., C-dur, h-moll.


Музика. Словник-довідник. - Вид. 2-ге, переробл. і доп. - Тернопіль: Навчальна книга. - Богдан, 2009. - 352 с.

Поділитися з друзями

Лічильники

Яндекс.Метрика

Украина онлайн Каталог сайтов «ua24.biz»