1. Закономірне поєднання тонів в одночасному звучанні.

2. Наука про акорди, їх зв’язки та послідовність, що забезпечують утворення найрізноманітніших музичних побудов.

3. Назва окремих акордів або співзвуків як образне визначення їх виразності (приємна гармонія, Сучасна гармонія, оригінальна гармонія, виразна гармонія. тощо)

4. Характерна для творчості певного композитора послідовність акордів та співзвуків, специфічне використання ними гармонічних функцій (напр., Г.С. Прокоф’єва, Г.Л. Ревуцького та ін.)

5. Навчальна дисципліна в системі спеціальної освіти.