В

Валторна

        
  •        Валторна (нім. Waldhorn – лісовий ріг) – мідний духовий мундштучний інструмент з м’яким, теплим тембром звуку, що інколи нагадує людський голос. Походить від мисливського рогу. Спочатку були поширені натуральні валторни різного строю, який міг змінюватись за допомогою крон , спеціальної техніки амбушюра , передування, введення до розтрубу кисті руки. Такі валторни застосовувались в музиці бароко , класицизму і раннього романтизму (Й. Гайдн, В.А. Моцарт, К.М. Вебер та ін.) Наприкінці XVIII ст. з’явились клапанні та вентильні валторни, здатні забезпечити видобування звуків хроматичного звукоряду. Сучасна валторна має від 3 до 5 вентилів. Стрій – in B, in F, in Es. Діапазон валторни in B – від H1 до f2. Застосовується в духовому та симфонічному оркестрах, а також як сольний інструмент (Концерт для валторни з оркестром Р. Глієра).


Музика. Словник-довідник. - Вид. 2-ге, переробл. і доп. - Тернопіль: Навчальна книга. - Богдан, 2009. - 352 с.

Поділитися з друзями

Лічильники

Яндекс.Метрика

Украина онлайн Каталог сайтов «ua24.biz»