В

Вентиль

        
  •        Вентиль (нім. Ventil – клапан, від лат. ventilo – дути, продувати) – основний механічний пристрій, призначений для змінювання довжини каналу мундштучного мідного духового інструменту ( труби, валторни, баритону, туби тощо). Вентилі дозволяють відтворювати хроматичну гаму, заповнюючи інтервали між звуками натурального звукоряду.

    Існують два типи вентилів:

    1) помпові або пістони з подовжнім напрямком руху;

    2) циліндричні, з поршнем, що обертається.

    На кожному інструменті може бути від одного ( цугтромбон ) до п’яти-шести ( туба ) вентилів. Найбільш поширена кількість вентилів – три. Один з вентилів зветься квартвентиль, тому що знижує звук на кварту. Вентилі винайдені в 1813 році.



Музика. Словник-довідник. - Вид. 2-ге, переробл. і доп. - Тернопіль: Навчальна книга. - Богдан, 2009. - 352 с.

Поділитися з друзями

Лічильники

Яндекс.Метрика

Украина онлайн Каталог сайтов «ua24.biz»