Патріотичні мотиви звучали і в гімнах Бортнянського, зокрема масонському «Коль славен» що зробило цей твір досить популярним у Росії. Поширенню цього твору сприяли передусім російські, близькі до народних, інтонації та мелодичні звороти, величальна простота звучання. Завдяки особливій урочистості і святковості гімн виконувався під час важливих державних подій.
Той факт, що Бортнянський був автором масонського гімну на слова М. Хераскова «Коль славен»1, дало привід деяким дослідникам (М. Фіндейзену та ін.) говорити про належність композитора до однієї з масонських лож. Однак це припущення документально не підтверджено.
На рубежі XX століття деякі «дослідники» начебто «виявили» подібність мелодії цього гімну до лютеранського хоралу В. Десслера №502, приписавши Бортнянському пряме запозичення. «Бортнянський, – писали «Волынские епархиальные ведомости» у грудні 1901 року, – тільки пристосував мелодію хоралу до російського тексту... Бортнянський вірний у своєму напрямі – наводнити західною музикою наш спів...» (128, 1902, №2, с. 47).
Це несправедливе твердження викликало рішуче засудження дослідника М. Компанейського, який виступив зі статтею «Відповідь на замітку про мелодію гімну «Коль славен». За допомогою спеціальних таблиць він довів загальну інтонаційну спорідненість гімну з поспівками першого, другого, п’ятого і восьмого гласів великого знаменного розспіву та з мелодичними зворотами народних пісень. Слід відзначити, що початковий зворот цього гімну зустрічається і в першому реченні «Херувимської» № 3 Бортнянського. Цей хід, як відзначає М. Компанейський, «тотожній з заспівом першого воскресного стихира третього гласу «Твоим крестом», отже, як бачимо, не має прямого відношення до лютеранського хоралу Десслера. Швидше можна погодитися з М. Фіндейзеном, що джерела мелодики гімну криються у відомому в кінці XVIII століття одноголосному канті «Благословен творец» (25).
___________________
