напіврелігійний зміст і присвяченість іменитим особам були відображенням духу царського двору, з другого, – присутність в них світських і патріотичних мотивів дозволяли говорити про певний демократизм їх музики.
Поряд з гімнами за характером можна поставити і прославні піснеспіви Бортнянського «Te Deum landa mus» на слова, приписувані Амвросію Медіоланському. їх офіційність вимагала від композитора досить чіткого викладення матеріалу і стрункої конструкції твору. Візьмімо, наприклад, хор фа мажор, у першій частині якого автор трубними звуками малює помпезний похід, у другій – заглиблюється в почуття й переживання людини, а в третій – втілює її найпотаємніші сподівання.
Внутрішній світ людини – ось що найбільше приваблює Бортнянського. У зв’язку з цим не можна не пригадати ще одного його твору на слова Г. Державша – кантати «Сретение Орфеем солнца», близької до гімнів1. Тут композитор дещо відходить від офіційності придворних церемоній. Адже сам твір написано для любителів російського слова («Беседы»), яким, без сумніву, була зрозуміла музична мова Бортнянського, що передав захоплення поета природою:
Вспылал румяный огпь в водах.
Вздымались горы, засверкали!
Се зрю, се зрю – грядет, грядет
И светлое чело возносит
Из синих волн па небеса.
Відсутність музичного матеріалу не дає можливості проаналізувати не тільки цю композицію Бортнянського, а всю його кантатно-гімнічну творчість. Очевидно, остання відповідала естетичним вимогам свого часу, про що можна судити по тих ідилічних рядках, які присвятив композиторові поет Агафангел у своєму вірші «Пам’яті Бортнянського»:
Не тем ли духом вдохновенный
Ты гимны дивные писал
И, созерцая мир блаженный,
Его нам в звуках начертал?
Кантати й гімни Бортнянського не стоять осторонь інших жанрів, які розробляв композитор. Вони невіддільно
___________________
