життям: так, у соборі на площі св. Марка працював Б. Галуппі, в театрі Сан-Бенедетто вперше прозвучала опера молодого композитора «Креонт». Самою тематикою своїх картин художник мимоволі зацікавлював музикантів.
Ночет Павла І побував також у Римі й Неаполі. Це були міста, які найбільше цінували представники російської культури. У Римі, наприклад, навчалися посланці Петербурзької Академії художеств І. Мартос, Ф. Бруні та ін. Саме з Риму, Неаполя й Флоренції І. Шувалов давав поради вітчизняним художникам.
Поки що точно не вдалося встановити, роботи яких майстрів знаходилися в зібранні Бортнянського і з ким з художників він був безпосередньо знайомий. Деяке світло проливає на це О. Булгаков1 у листі до свого брата від 5 жовтня 1825 року, згадуючи, як він разом з графинею Є. Скавронською2 їздив «до славного живописця Denis замовляти для Бортнянського два пейзажі, les vendanges». Ця графиня, сама любителька музики, товаришувала з художниками, яких могла познайомити з Бортнянським.
Зустрічі молодого і вже відомого композитора з юною Скавронською, яка, за свідченням сучасників, була «як ангел, прекрасна», «схильна до добра», а «її голівка могла б служити для художника зразком голівки Амура» (129, 1872 p.), залишили глибокий слід в житті Бортнянського. Ці відомості дає О. Булгаков у тому ж листі до свого брата. Пізніше ця жінка часто писала Бортнянському. Але їм не судилося бути разом. Причина цього невідома. Можливо, вона криється в характері графині, про який О. Булгаков писав: «Вона була дуже капризна... у дружбі: раптом покохає, спише з тебе портрета, поставить до спальні, а там перенесе до вбиральні, гостини, зали й, нарешті, відправить на горище в міру того, як кохання минає...»
Спілкуючись з багатьма діячами культури, Бортнянський не міг не зустрітися з прекрасним композитором, своїм земляком з Глухова, старшим товаришем по
___________________
