Анато́лій Йосипович Кос-Анатольський (1 грудня 1909, Коломия — 30 листопада 1983, Львів) – український композитор, народний артист України (1969), депутат Верховної Ради УРСР, лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1980).
Народився 1 грудня 1909 р. в м. Коломия Івано-Франківської області в родині лікаря. Освіту здобув на юридичному факультеті Львівського університету (1931) та Львівської консерваторії ім. К. Шимановського по класу фортепіано і теорії музики (1934). У1934-1937 рр. – викладач Стрийської філії Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка, з 1940 р. – викладач Львівського музичного училища, з 1944 р. – музичної школи-десятирічки, з 1952 р. – Консерваторії ім. М. Лисенка (з 1973 р. – професор). З 1952 р. – голова правління Львівської організації Спілки композиторів УРСР.
Музична творчість композитора насичена інтонаціями пісенного (зокрема, гуцульського) та міського фольклору. Його музика відрізняється яскравим мелодизмом, глибиною мистецького змісту.
Твори
Опера: «Назустріч сонцю» (лібр. Ростислава Братуня, 1957, 2-а ред. «Заграва», 1959).
Балети:
- «Хустка Довбуша» (лібр. П.Ковинєва, 1950);
- «Сойчине крило» (лібр. О.Гериновича за І.Франком, 1956);
- «Орися» (лібр. О.Гериновича, 1964, 2-а ред. 1967).
Оперета: «Весняні грози» (лібр. Є.Кравченка, 1960).
Вокально-симфонічні твори:
- Кантата «Давно те минуло» (сл. Т. Шевченка, 1961);
- Кантата «Безсмертний заповіт» (сл. власні, 1963);
- Ораторія «Від Ніагари до Дніпра» (сл. Р. Братуня, 1969);
- Поема «Львівська легенда» (сл. Р. Братуня, 1970) та інші.
Для симфонічного оркестру:
- Сюїти з власних балетів (1950-1964);
- Концертна увертюра «Гаудеамус» (1961).
Інструментальні концерти:
- Для фортепіано – 2 концерти (1955 р., 1962 р.);
- Для арфи – концерт (1954 р.);
- Поема для скрипки з оркестром (1966 р.);
- Для скрипки з оркестром – рапсодія «На верховині» (1982 р.).
Для інструментів соло:
- Для скрипки – «Закарпатська рапсодія» (1952 р.), Поема (1962 р.);
- Для фортепіано – «Гомін Верховини» (1954 р), 12 прелюдій (1955 р.);
- «Гуцульська токата» (1958 р.), Скерцо (1959 р.), «Буковинська сюїта» (1982 р.).
Романси:
- «Солов’їний романс» (сл. власні, 1954);
- «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» (сл. І.Франка, 1956);
- «Ой піду я межи гори» (сл. власні, 1958);
- «Два потоки з Чорногори» (сл. Петренка) та ін.
Пісні
- «Думи німі» (сл. Лесі Українки);
- «На горах Карпатах»;
- «Зустріч на стерні» (обидва на сл. П. Воронька, 1949 р.);
- «Коломия-місто» (1954 р.);
- «Ой коли б я сокіл» (обидва на власні сл., 1957 р.);
- «Гей, браття опришки» (сл. М. Устияновича, 1965 р.);
- «Лукашева сопілка» (сл. Й. Струцюка, 1981 р.).
Естрадні пісні:
- «Білі троянди» (сл. Р. Братуня);
- «Зоряна ніч» (1965) та ін.
Обробки народних пісень.
Музика до театральних вистав.
Музикознавчі праці: Кос-Анатольський А. «С. П. Людкевич.» – К., 1951.
Біографія
Про вокальні твори
Ноти вокальних творів