Віктор Косенко

Віктор Косенко

В історію музичної культури Віктор Степанович Косенко увійшов як блискучий піаніст, талановитий педагог та композитор, чиїм найбільшим надбанням стали сповнені ніжного ліризму жанри вокальної та інструментальної мініатюри.

Народився В. Косенко 23 листопада 1896 року в Петербурзі, в багатодітній родині, всі члени якої любили музику. Дитячі роки майбутній композитор провів у Варшаві, куди перевели на службу його батька – військового.

У Варшаві, де родина прожила до 1914 року, Косенко здобув і загальну освіту, і розпочав заняття музикою. На формування музичних смаків композитора вплинуло інгенсивне концертне життя міста, до якого на гастролі приїжджали Ф. Бузоні, Й. Гофман, Е. Гріг, Д. Енеску, П. Сарасате, С. Рахманінов і інші. Поштовхом до створення власної музики стала гра Рахманінова. Після відвідування його концерту хлопець вдома по пам’яті записав прелюд Рахманінова і вирішив розпочати заняття композицією.

П’ять років Косенко займався з професором Варшавської консерваторії О. Михайловським.

З початком Першої світової війни родина Косенків переїхала у Петроград, де Віктор став студентом одразу трьох факультетів консерваторії: фортепіанного – в класі 1. Міклашевської, композиторського – в класі М. Соколова і диригентського – в класі М. Черепніна.

У студентські роки були написані прелюдії op. 1 і 2, Мазурка ор. З для фортепіано, в яких відчутний суттєвий вплив романтичної образності та стилістики Ф. Шопена, О. Скрябіна, С. Рахманінова.

Під час навчання Косенко також працював концертмейстером у Марийському театрі, завдяки чому отримав гарну практику ансамблевої гри.

Закінчивши консерваторію, композитор виїжджає на Україну. З 1918 по 1927 рік Косенко жив у Житомирі, де викладав у музичній школі, музичному технікумі, працював інструктором у Музсекторі підвідділу мистецтв, організував фортепіанне тріо, виступав як виконавець-піаніст, а також з численними солістами і хорами, які концертували в місті. Загалом, за участю Косенка в Житомирі та його околицях відбулося понад 300 концертів, з них більше 200 – з фортепіанним тріо.

Композитор співпрацював з відомими співаками З. Гайдай, М. Литвиненко-Вольгемут, І. Паторжинським та іншими. Репертуар Косенка-піаніста складали твори Шопена, Шумана, Ліста, Скрябіна, Рахманінова, Чайковського.

В Житомирі композитор працює у двох жанрах – камерно-інструментальному і камерно-вокальному. Туї здійснюється становлення його індивідуального стилю. Твори цих років – більше 20 романсів, гри фортепіанні, скрипкова та віолончельна сонати, “Класичне тріо”, Одинадцять етюдів ор. 8, чотири поеми, “Одинадцять етюдів у форм старовинних танців” і “Чотири дитячі п’єси для фортепіано”.

Яскравою рисою індивідуальності стилю Косенка, що стало помітним у житомирський період, була тенденція до синтезу класичних форм з особливостями українського фольклору. Композитор ще в 20-ті роки почав серйозно вивчати український фольклор і використав його ознаки у “Класичному тріо” та “Етюдах у формі старовинних танців”.

У 20-х роках фортепіанні твори В. Косенка вперше публікуються в Москві, а пізніше – у Харкові та Києві.

Було визнано й виконавську діяльність композитора, який з 1927 року здійснює гастрольні поїздки до Харкова, Києва, Дніпропетровська, Луганська та інших міст Донбасу.

З 1929 року розпочинається викладацька робота Косенка у Київському Музично-драматичному інституті ім. М.В. Лисенка, де він веде клас фортепіано, камерного ансамблю і курс аналізу музичних творів.

В Київський період творчості композитор продовжує інтенсивну працю. У 30-ті роки з’являються романси на вірші О. Пушкіна та інших авторів, обробки українських народних пісень, два концертні вальси та цикл “24 дитячі п’єси для фортепіано”, музика до драматичних вистав, кінофільмів тощо.

Розширюється жанровий спектр творчості Косенка. У 30-ті роки він звернувся і до оркестрової музики, створивши “Героїчну увертюру”, “Молдавську поему”, Концерт для фортепіано з оркестром (два останні твори не були остаточно завершені).

Помер композитор у самому розквіті творчих сил, від тяжкої хвороби, 3 жовтня 1938 року.

Ім’ям B.C. Косенка названо Житомирське музичне училище і Київську дитячу музичну школу №3. Діяльність В. Косенка була багатогранною та охоплювала всі галузі - композиторську творчість, виконавство, педагогічну справу. Велику роль відіграв він у становленні української фортепіанної музики. Спираючись на вітчизняний та західноєвропейський досвід, композитор органічно поєднував його з традиціями вітчизняної народної та професійної музичної культури.

Стиль B.C. Косенка значною мірою сформувався під впливом романтичного мистецтва XIX – початку XX століть, що проявилось у використанні творчих надбань музики Ф. Шопена, П. Чайковського, С. Рахманінова, О. Скрябіна. Твори митця відображають емоційний світ української інтелігенції тієї доби, що дозволяє визначити його як національного композитора. Національний характер музичної мови Косенка полягає у використанні засобів виразності, що походять з українського народного мистецтва. Це проявляється в таких галузях:

  • ладо-інтонаційна (діатоніка, трихордні поспівки);
  • ладо-гармонічна (зіставлення однойменних і паралельних ладів, гармонічне варіювання);
  • Акордова (трихордні і неповні акорди);
  • методи розвитку (ритмічне та мелодичне варіювання);
  • структура і голосоведіння (неквадратність побудов, паралельні рухи квінтами, монодичні викладення, підголоскова техніка тощо).

Композитор значно збагатив українську музику, передусім фортепіанну, новими формами та жанрами. Саме в його творчості з’являються жанри концертного етюду та поеми, збагачуються новими образами і засобами виразності жанри концерту, сонати, ліричної мініатюри.

За природою творчого обдарування В. Косенко є пристрасним ліриком. З романтичної лірики композитор запозичує чутливість, глибину, наповненість, що втілюється у кантиленності всіх його творів. Навіть у танцювальних жанрах створені ним мелодії містять приховану пісенність. Яскравість і емоційність образів митця значно підкріплюються гармонічними засобами виразності. Композитор тяжіє до насичення музичної тканини альтерованими акордами, хроматизації ладу, еліптичних зворотів, цілотонових послідовностей.

Романтична образність та класична довершеність форм у поєднанні з засобами, що походять з народного мистецтва, забезпечили музиці В. Косенка гідне місце у скарбниці надбань української музичної культури.

О.Є. Верещагіна, Л.П. Холодкова “Історія української музики XX століття» 2010 р.

Біографія

Біографія (О.Є. Верещагіна, Л.П. Холодкова)

Аналіз "11 етюдів у формі старовинних танців"

Аналіз "Героїчної увертюри"

Ноти вокальних творів

Ноти фортепіанних творів

Ноти симфонічних творів

Лічильники

Яндекс.Метрика

Украина онлайн Каталог сайтов «ua24.biz» Белый каталог сайтов каталог сайтов ukraina.net.ua - каталог сайтов Украины Каталог сайтів України Безкоштовний каталог сайтів