Не зовсім вдала фактура є єдиним недоліком твору, який за глибиною змісту і музичного втілення належить до найкращих оригінальних творів 23 Січинського.
Близький до настроїв «Зів’ялого листя» чоловічий хор a cappella «Нудьга гнітить» на слова М. Вороного. В його основі лежить провідна тема творчості Січинського — пустота і безнадійність життя в умовах буржуазного суспільного ладу.
В цьому творі особливо яскраво відчувається головний недолік техніки композитора: відсутність різноманітності у виборі тематики і засобів музичного вираження. Найбільше вражає ритмічна одноманітність – пунктирний ритм лежить в основі майже всіх хорових творів Січинського. Та разом з тим, у цьому творі композитор досягнув виняткової драматичної напруженості, сили виразу і глибини. Твір широко розгорнутий, оскільки зміст тексту втілюється поступово, форма тут наскрізна і тільки загальними контурами нагадує двочастинну. Намагаючись втілити якнайбільш точно кожну фразу тексту, композитор користується короткими мотивами, ферматами і паузами.
Трагедійна атмосфера тут наростає поступово. У першій частині ми бачимо ще бажання жити, поривання до світлого майбутнього бодай у мріях. У другій частині людина, прибита важким життям, вже знесилюється. Мелодична лінія втрачає схвильованість і напруженість. Її плавний, байдужий характер в рівномірному ритмі ще збільшує настрій пригніченості; звучать тут також відголоски першої частини. Весь цей період проходить на pp.
У кульмінації музика повертається до свого попереднього схвильованого і напруженого характеру. Особливо виразним моментом є поступовий підхід до вищої точки від р до f. Свіжо звучать тут паралельні квінти у верхніх голосах.
Такий засіб застосування паралельних квінт ми бачимо і в кульмінаційній точці заключного періоду. Останній епізод – це вже розв’язка основного питання твору, яка подається песимістично: тільки в смерті автор бачить вихід з важкого становища. Характер музики тут близький до першої частини, тільки вона ще більш драматично насичена завдяки тому, що розвивається хвилями наростання від кульмінації до кульмінації. Найвища точка припадає на кінець твору: «І вже... тепер, ...нема мені вагання, життя... чи смерть, життя ...чи смерть!..»
В цілому цей хор безумовно цікавий за музичними якостями, пригнічує своїм песимізмом, викликаним умовами обставин, в яких перебував Січинський.
Майже рівночасно з хорами на тексти І. Франка та «Нудьга гнітить» був написаний і контрастний за характером жіночий хор з фортепіанним супроводом «На волі» до тексту В. Лебедової. Це один з небагатьох творів Січинського, пройнятий світлим, оптимістичним настроєм. Незважаючи на всі труднощі життя, в єднанні з природою людина забуває про всі свої незгоди і тугу.
Характерові тексту повністю відповідає музика Січинського, що передає настрій безтурботної радості, волі і спокою. Цьому співдіють всі компоненти твору: характер мелодії, її ритм і метр (в), а також супровід нагадують баркаролу. Маловживана Січинським мажорна тональність ще більше підкреслює світлий, безжурний настрій, а супровід стаккато надає йому легкості і безтурботності. Влучно продумав тут композитор прозоре звучання на піано жіночих голосів, хоч для такого складу він писав дуже рідко і нерадо, бо знав його менше і не любив його звучання. Невисока, зручна теситура голосів дає можливість виконувати цей твір самодіяльним хорам. Гармонія дуже проста, повністю відповідає характерові мелодії. Форма симетрична – два куплети. Це хорова мініатюра. Січинський любив творити такі форми як у хоровому, так у романсовому і фортепіанному жанрах, бо вони давали йому можливість лаконічно передавати свої безпосередні настрої і переживання.
Але все це не значить, що в творі немає недоліків. У тексті часто зустрічаються неправильні наголоси, які перейшли і в музику. Особливо це відноситься до першого куплету, наприклад, «під блакитом неба» – наголос на першому складі слова, те ж саме «у сонішніх лучах» і т. д. Мелодія мало оригінальна. Це зумовлено одноманітним повторенням інтонаційної і ритмічної, «баркарольної» ланки. Те ж саме відноситься і до супроводу, який майже весь час дублює мелодію.
