Вже тоді Січинський почав брати активну участь у музично-громадському житті. Він був діяльним учасником і організатором концертів. У березні 1890 року композитор керував музичним вечором, влаштованим з нагоди других роковин смерті Ю. Федьковича. Під його диригуванням було виконано сповнений бойового запалу «На прю!» М. Лисенка та багато популярних творів: І. Лаврівського «До річки», М. Вербицького «До місяця», «Все утихло», О. Нижанківського «З окрушків» та інші.
Січинський доклав багато зусиль при заснуванні в 1891 році музичного товариства «Боян» у Львові і ввійшов до складу його першого правління. Львівському «Боянові» композитор присвятив свої два великі твори, написані в рік закінчення консерваторії (1892), — в’язанку народних пісень «Було не рубати зеленого дуба» і кантату «Дніпро реве». Ці твори міцно ввійшли в концертний репертуар хорів товариства. У них виявився вже зрілий талант композитора.
В 1892 році львівським «Бояном» був оголошений конкурс на кращі твори західноукраїнських композиторів. Умови конкурсу вимагали написання таких творів, які б розвивали народну музику і були придатними для виконання в концертах. Жюрі в складі композиторів А. Вахнянина, Г. Топольницького, О. Нижанківського та інших присудило першу премію Денисові Січинському за кантату «Дніпро реве», другу отримав Ф. Колесса за обробки пісень «На щедрий вечір» та «Ой умер старий батько».
1892 рік у житті композитора, який вже завершив навчання у Мікулі і вступив на тернистий шлях музиканта-професіонала, став вирішальним. «В тім році починається моя «циганерія» артистична», – писав Січинський в своїй автобіографії. І дійсно, від того часу до кінця свого життя він був змушений постійно мандрувати по всій Галичині, переїжджаючи з одного місця в інше, щоб знайти роботу.
В 1893 році Січинський жив кілька місяців у Коломиї, де організував співацьке товариство «Боян» і працював у ньому диригентом. Дворазове перебування композитора в Коломиї – у 1887 і 1893 роках, – хоч і не тривале, мало, безперечно, великий вплив на пожвавлення музичного життя цього міста. Коломия – центр Прикарпаття, здавна славна своїми чудовими піснями і гуцульськими танками. Проте у 80-і роки XIX століття тут не було ще навіть зачатків професійної музичної культури. Організувавши хор «Бояна» в Коломиї, а також привернувши до музики прогресивні кола місцевої інтелігенції, Січинський дав перший поштовх розвиткові професіонального музичного мистецтва на Прикарпатті.
