Величальні й урочисті «Херувимські» та «Многоліття» вбирали в себе риси світської музики. В епоху розвитку партесної музики вони відіграли значну роль у становленні нового жанру хорового концерту1

.

На той час, коли були написані «Херувимські» Бортнянського, концертні композиції, діставши яскраве втілення спочатку у В. Титова, М. Бавикіна, М. Калашникова, Ф. Редрикова (78, с. 67), досягли потім найвищих форм вираження з характерними новими рисами стилю класицизму у творчості М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя та інших композиторів XVIII століття. Природно, що в «Херувимських» Бортнянський використав найкраще з концертного жанру – циклічність, мотивно-інтонаційні зв’язки з народною мелодією, контрастність тематичну, метро-ритмічну, ладову, темпову, фактурну, тому їх з повним правом можна назвати концертами в мініатюрі.

Жанр «Херувимської» утвердився у творчості Бортнянського як оригінальний і самостійний, діставши подальший розвиток у М. Глінки, П. Чайковського2, О. Кастальського, П. Демуцького.

У побудовах інших оригінальних хорів Бортнянський не обмежувався якимись однотипними, усталеними на той час формами. В цих творах знаходимо велику різноманітність структур – від архаїчних тематичних побудов і простих періодів до тричастинних композицій. При цьому головна увага приділяється дбайливому ставленню до вітчизняних традицій. Ось чому багато хорів позбавлено квадратності, симетричності, зате збагачено й оновлено багатьма тематичними ланками, зв’язками, розширеннями. Усе це досить характерно для його стилю.

У XIX столітті хорові композиції Бортнянського, написані для різних придворних та церковних церемоній, уже не могли суперничати з великими інструментальними творами М. Глінки, П. Чайковського, М. Римського-Корсакова та ін. Б. Асаф’єв справедливо зазначав, що М. Глінка глибше підходив до розв’язання проблеми національного мистецтва, «пов’язуючи її з вираженням дум і сподівань російського народу» (13, т. 1, с. 74). Однак і Глінка не міг не побачити в нього рис національної самобутності.

___________________

  1. Переконливим щодо цього є аналіз «Херувимської» М. Калашникова (поч. XVIII ст.) Ю. Келдишем (див. 78, с. 67-70).
  2. П. Чайковський сам визнавав, що одна з його «Херувимських» D-dur «надто близька до стилю Бортнянського» (16, с. 173).

100

Д.С. Бортнянський (головна)

Лічильники

Яндекс.Метрика

Украина онлайн Каталог сайтов «ua24.biz» Белый каталог сайтов каталог сайтов ukraina.net.ua - каталог сайтов Украины Каталог сайтів України Безкоштовний каталог сайтів