У названій праці гаряче відстоюється недоторканність старовинних розспівів і пропонується видавати давні церковні мелодії в такому вигляді, в якому вони знаходились у крюковому позначенні. Автор показує самобутність цих мелодій, бачачи в них невичерпне джерело натхнення для наступних поколінь композиторів. На його думку, з їх надрукуванням «прекращены были бы нелепые и самовольные церковного пения переправы и тогда можно было бы иметь полный перевод древнего пения, расположенный в мере, не разрушая мелодии оного, а сие было бы самым порочным основанием контрапункта отечественного» (119, с. 18).
Однак, уважно вчитавшись у «Проект», важко погодитися, що анонімний автор і Бортнянський – це одна особа: надто різний у них підхід до старовинних мелодій. Так, перший, наприклад, ратував за цілковите мелодико-ритмічне збереження піснеспівів, а другий, гармонізуючи їх, досить часто вдавався до їх змінення (мелодичного, ритмічного, ладового) та скорочення. А. Преображенський вважав, що у Бортнянського від старовинних мелодій розспівів «залишалися самі обриси, самі натяки» (128, 1897, №1). Авторові «Проекту» гармонізації Бортнянського здалися б не завжди вдалими, особливо вкладання нерозміреного тексту в розмірений музичний ритм, хоч деякі спроби композитора в цьому напрямі дали цінні зразки, глибоко національні по духу. До них, зокрема, слід віднести аранжировки «Помощник и покровитель», «Чертог твой», «Да исполнятся уста наша», «Ангел вопияше», «Под твою милость», «Дева днесь», «Приидите, ублажим» та інші.
Біографи композитора, які приписували йому авторство «Проекту», не мали для цього документальних підстав. До того ж сам стиль «Проекту» був нехарактерний для Бортнянського. Це відзначив О. Фінагін (155), який, посилаючись на дослідників В. Металлова, А. Преображенського та В. Одоєвського, вказує на оригінальні методи гармонізації композитором давніх мелодій. Ще переконливіші докази дає В. Стасов, який наводить ряд цікавих аргументів на користь «мандрівного автора» і показує, що Бортнянський ніколи не висловлювався в дусі «Проекту».
До цього можна додати, що заклик автора підтримати «Проект» «для досягнення своєї мети» суперечить тому офіційному положенню, яке займав Бортнянський, –
