його життя. Як ми знаємо, перші яскраві музичні враження Бортнянський отримав ще в дитинстві у Глухові, а потім у Придворній капелі, де більшість хористів, в тому числі і його перший наставник М. Полторацький, були з України.
Вище вже йшлося про тяжіння Бортнянського до прогресивних віянь у вітчизняній культурі. Відомо, що однією з умов, які стимулювали розвиток української культури початку XVIII століття, було розширення українсько-російських зв’язків у галузі науки, літератури, мистецтва. В той час Україна була ніби сполучною ланкою між країнами Заходу та Росією. Але вплив західноєвропейської культури не був вирішальним фактором у духовному житті України. Постійно велася боротьба проти іноземного засилля, за розвиток національних традицій. В галузі інструментальної музики важливу роль відіграли музичні цехи, які функціонували в Києві, Львові, Перемишлі, Кам’янець-Подільському та інших містах. У хоровій музиці утверджувалося гармонічне багатоголосся a cappella, відоме під назвою партесного співу.
Творчість Бортнянського була дуже популярна на Україні. Як свідчить В. Щурат, ще за життя композитора його хори у виконанні українських півчих мали великий успіх за кордоном. Так, у 1809 році у Відні хор графа А. Розумовського в російській посольській церкві співав твори Бортнянського. Один з учасників цього виступу Іван Ольшевський писав: «Ніжність співу... привабила дуже багато людей» (163, с. 7), Після завершення служби у Відні півчі поверталися на батьківщину – на Тернопільщину, Буковину, Поділля, несучи з собою любов до музики Бортнянського. Вона завоювала визнання і в центральній частині України. Вже знайомий нам мемуарист І. Долгоруков, подорожуючи в 1810 році по півдню Росії, у своєму щоденнику занотував, що в Батурині (резиденції графа А. Розумовського) в хорі служили півчі, які «вчилися в Росії у Бортнянського і в прекрасних майстрів у чужих землях». Далі Долгоруков пише, -що тут «давно не чули такої солодкої гармонії» і з захопленням вигукує: «Які ніжні голоси! Яка музика! Який вираз обличчя в кожного з них!» (цит. за 91, т. II, с. 249).
Поширення музики Бортнянського на Україні пояснюється не лише її простотою й дохідливістю, а й особливостями мотивно-інтонаційних, ритмічних зворотів,
