храми Santi Jiovanni e Paolo, San Gaetano у Венеції, San Jiovanni in Monte, Sant’Augustino в Болоньї та інших, Бортнянський «навряд чи згадував мелодії російських кондаків, тропарів та стихир» (81, с. 34). Звичайно, він цікавився й вивчав різноманітні стилі, що склалися тоді в хоровій музиці. В Італії йому була доступна багата співацька література, зокрема грецька. Як відомо, мелодіям грецького розспіву належало значне місце у вітчизняному хоровому мистецтві. Композитор використав цей розспів у «Месі». Цьому сприяло, очевидно, ще й знайомство Бортнянського зі змістом чотиритомного збірника російських мелодій, виданих Синодом у 1772 році. Обробляючи старовинні розспіви, він уже тоді ставив перед собою складне завдання – створення оригінальних хорових композицій на ґрунті вітчизняних співацьких традицій. Його вчитель Б. Галуппі міг лише вітати свого молодого вихованця. Оволодівши фаховою технікою, Бортнянський йшов по наміченому шляху.

Як повідомляє М. Лебедєв, «в исходе 1779 года [Бортнянський] возвратился в отечество» (90, с. 11)¹, яке переживало тоді складний соціально-політичний і культурний злам². Російська імперія була охоплена селянським визвольний рухом та війнами, які визначили нову розстановку суспільних сил. Досить згадати селянські повстання Максима Залізняка, Івана Гонти (50-60-і роки XVIII ст.), низів Запорізької Січі (1769 p.), повстання під керівництвом Омеляна Пугачова (1773-1774 pp.), до якого приєдналася й українська біднота, та ін.

Під впливом глибоких змін у Європі та Північній Америці (антифеодальний рух, війна за незалежність Північної Америки з Англією, Велика Французька революція 1789 р.) і внутрішня політика царизму ставала більш реакційною: треба було пристосувати кріпосний

___________________

1. Приблизно цю дату називали раніше у своїх біографічних словниках Є. Болховітінов, Д. Бантиш-Каменський, В. Булгарін.
2. Див. праці Б. Асаф’єва, Т. Ливанової, Ю. Келдиша, розділи «Історії української музики» О.Я. Шреєр-Ткаченко.