Крім того, в багатьох його творах використовується типовий для кантів паралельний рух двох верхніх голосів з функціональною підтримкою нижнього¹. Таку форму багатоголосся можна простежити в хорі «Архангельський глас»² (21).

Оновленню хорового жанру сприяли професіональна майстерність і талант Бортнянського. Досить пригадати музику «Херувимської» №7, яка виразно передає зміст тексту і створює велично-урочистий настрій (світла ре-мажорна тональність, нагнітання динаміки через неодноразово повторювані кульмінаційні хвилі і чіткий поступ чотиридольного метро-ритму). Цей твір Бортнянського по праву увійшов до золотого фонду світової хорової літератури. Ще в 1787 році російський військовослужбовець Д. Бартенєв під час свого перебування в болгарському місті Андріанополі з гордістю писав, що спів «Херувимської» №7 «справив на болгар і греків дуже сильне враження, чому ми щиро й від душі порадувалися» (19, с. 624).

Цікаво, що в тому ж десятиріччі «Херувимська» №7 була популярна і в інших країнах. Так, у США її мелодія вважалася однією з найулюбленіших і, за свідченням очевидців, співалася на вулицях.

Натхненням, величчю сповнена і «Херувимська» №3. Цей настрій створюється завдяки поступовому нагромадженню енергії голосів у висхідному русі в розділі «Яко да царя» з руладами на верхніх регістрах, модуляції з C-dur в A-dur, новій хвилі висхідної мелодії при загальному наростанні хорової звучності з наступним заспокоєнням

___________________

1. Кантове багатоголосся пронизує всю хорову музику Бортнянського, а також характерне для його оперних хорів, зокрема хору «Такова натура людей» з І дії опери «Син-суперник».
2. В мелодиці цього твору простежується зв’язок з традиціями знаменного розспіву.