Зі вступом Павла на престол усувалася «гатчинська» посада композитора. Новий імператор цінував Бортнянського, бо міг на нього цілковито покластися. З усіма іншими «непотрібними» він розправлявся безжалісно. Так, наприклад, імператор не задумуючись дав згоду на відставку талановитого українського композитора А. Веделя, віднісши його до розряду «неблагонадійних». Для нього цей музикант з України був поширювачем «згубних ідей», і рішення ізолювати його свідчило про побоювання царя за підвалини абсолютистської монархії.
Бортнянський же, розуміючи внутрішньополітичне становище, дотримувався раціональної політики. Кожне своє підвищення по службі1 він всіляко прагнув використати для творчості і в такий спосіб виконати свій громадянський обов’язок. Зрозуміло, що позиція Бортнянського була суперечливою, що яскраво виявилося в його хорових композиціях.
Прийнявши капелу від Я. Тимченка, Бортнянський особисто перевірив голоси півчих, після чого одинадцять чоловік було виключено з її складу. На цей час хор нараховував усього 24 півчих, і новий директор узявся за доукомплектування його відмінними голосами. Д. Долгов пише, що Бортнянський сам брав участь у наборах півчих і з цією метою «кілька разів їздив до Малоросії» (56, с. 18). Навряд чи ці подорожі відбувалися одразу після призначення його директором капели. В усякому разі, з листопада 1796 року до нового 1797 року він займався лише організаторською роботою, а вже в 1797- 1798 роках капела й інші петербурзькі хори (наприклад, митрополичий) поповнилися співаками з Харкова, де їх готував у вокальному класі казенного училища відомий на Україні композитор Артемій Лук’янович Ведель. Іноді за наказом губернатора Теплова Ведель сам їздив у різні міста за гарними голосами і рекомендував їх потім «у Санкт-Петербург керуючому... хором статському раднику Бортнянському» (151а, в. 6, с. 163). Документи свідчать, що набраних А. Веделем півчих 24 жовтня 1797 року було відряджено до Петербурга зі смотрителем
___________________
