керівництва з хорового співу за системою Е.М. Шеве, вмістити там гімн Бортнянського «Коль славен» у триголосному перекладенні.

Концерти Д. Бортнянського зайняли видне місце у виконавській практиці. А.. Преображенський справедливо називав їх даниною часу. Він писав: «Вони повинні були сприяти створенню того помпезного, урочистого настрою, якого у відповідності з загальним духом часу вимагав придворний етикет» (118, с. 74).

У відомих нам 35 чотириголосних та 10 двохорних концертах Бортнянського знайшли відбиття найпрогресивніші тенденції вітчизняної та західноєвропейської музики того часу. Одна з них – використання оригінального тематизму, не пов’язаного з старовинними церковними піснеспівами. Адже ці хори значною мірою зазнали впливу побутової музики. Можна говорити і про їх близькість до партесних концертів XVIII століття. Як і останні, вони призначалися і для церковних, і для світських подій1. Отже, можна говорити про подвійність природи концертів Бортнянського, зумовленої зв’язками, з одного боку, з традиціями церковного мистецтва (особливо з «Херувимською», «Достойно єсть», «Многоліттям», позначеними величністю, урочистістю), а з другого, – з світською та побутовою музикою (канти, народні пісні й танці, мотивно-інтонаційні звороти яких використовувались і в церковних піснеспівах).

Світськість хорових концертів Бортнянського багаторазово відзначалася музикантами. Так, П.І. Чайковський говорив, що до цих творів увійшли абсолютно світські, навіть сценічні прийоми і їх «написано в усякому разі обдарованим... музикантом, а деякі з них (наприклад,

___________________

1. У співацькій практиці відомі й концерти чисто світського характеру. Деякі з них («Сначала днесь поутру рано», «Торжествуй, Российская земле») зберігаються в рукописному відділі ЦНБ АН УССР.