його творчій дисциплінованості. Адже Бортнянський став популярним світським і церковним композитором. Попит на його хорові твори весь час зростав. їх переписували усюди, іноді безпосередньо з авторських зошитів. Щодо цього цікаві рукописні матеріали В.П. Орлова-Давидова, в яких розповідається про захоплення графа В.Г. Орлова1 талантом Бортнянського. У своїх листах до друга Т. Фурсова він з великою прихильністю згадує Бортнянського, зазначаючи, що, «пристрасно закоханий у спів», він бажає співати тільки його хори: «Є такий Бортнянський, компонує він для духовних півчих; мені хочеться мати переписаними усі його концерти та інші твори, зроблені ним на різні мотиви, що співаються у нас у церкві. Може, пошли до нього від мого імені, щоб був такий ласкавий зробити це для мене, а ви, діставши ноти, перешліть мені невідкладне. Скажіть йому при цьому, що я палко закоханий у спів і що його композиції мені дуже подобаються. Які ноти п. Бортнянського знаходяться в мене, повідомляю про це додатково. Отже, треба тільки на цьому папірці записати, яких у мене ще бракує, про що уклінно прошу» (1787. 1 лютого). «...Попросіть, щоб нові твори п. Бортнянського переписувалися спочатку в партитурі, а голосів особливих мені не потрібно; як тільки вийде новий твір Бортнянського, то прошу одразу доставляти мені» (1787, 25 березня).
Листи В.Г.. Орлова свідчать про те, що в 1787 році Бортнянський був відомий як автор духовно-музичних композицій, в тому числій хорових концертів Орлов домагається, щоб йому надіслали нові твори Бортнянського і для пришвидшення справи сам зав’язує з ним листування. У квітні 1787 року він повідомляє Фурсова: «Д.С. Бортнянському прошу сказати, що я його листа одержав, переданого брату Олексієві; виявленими в ньому почуттями брат був дуже задоволений... Прошу й від мене подякувати Д[митра] С[тепановича] за його ласкавий лист»2 (170, арк. 2а).
___________________
