Варто віддати належне М. Компанейському, який визнав, що «критичний аналіз його (Бортнянського. – В.І.) творів ще далеко не вичерпано, бо предмет цей надто спеціальний і скучний для широкої публіки, незнайомої з подвійним контрапунктом, фугами, стреттами чи подібними музично-теоретичними формулами» (81, с. 31).

Серйозне розв’язання цієї проблеми почалося після Великої Жовтневої соціалістичної революції, яка відкрила широкі можливості для вивчення музичного мистецтва минулого. В цей період продовжували свою плідну діяльність М. Фіндейзен, А. Преображенський та інші.

До вивчення спадщини Бортнянського було залучено нові джерела, які дали можливість проаналізувати його малодосліджені оперні, камерно-інструментальні, фортепіанні, вокально-хорові твори. Серед цікавих праць радянських музикознавців слід відзначити публікації Б. Асаф’єва, Т. Ливанової, Ю. Келдиша, С. Скребкова, В. Музалевського, Б. Доброхотова, О. Алексєєва, О. Рабиновича, Д. Локшина, Вл. Протопопова, А. Раабена, М. Рицарєвої та ін. Українські дослідники М. Грінченко, С. Людкевич, А. Шреєр-Ткаченко, В. Щурат, И. Волинський, Л. Хіврич, М. Боровик відзначали зв’язок хорових творів Бортнянського з українською пісенністю, підкреслювали наявність у нього свого індивідуального стилю, заснованого на кращих зразках вітчизняної та західно-європейської музичної культури.

За рубежем фігура Бортнянського не привертала великої уваги. Погляди на його творчість склалися під впливом російської критики. Діяльність Бортнянського висвітлювали за кордоном X. Ріман, Р. Моозер, В. Каль, Г. Симен та інші; усі вони визнають самобутність та оригінальність творчості композитора. Багато хто з них схильний бачити в ньому класика нашої хорової музики. Незважаючи на те, що для вивчення творчості Бортнянського зроблено чимало, однак багато сторінок його біографії досі не розкрито. Дослідники в основному порушували окремі проблеми, пов’язані з його музичною спадщиною.

Одним із важливих завдань, яке ставив перед собою автор пропонованої книжки, було уточнення й доповнення відомостей про життя і творчість Бортнянського. Воно могло бути здійснено лише завдяки скрупульозному вивченню архівів, зіставленню відомих на сьогодні (з друкованих праць) фактів з першоджерелами, які було