свою батьківщину з концертних подорожей по Росії й Англії, виступала в Мілані, Венеції, тобто в тих містах, де бував і Бортнянський.

Велика співацька практика у Придворній капелі, знайомство з кращими зразками італійського вокального мистецтва в соборах, консерваторіях, на духовних концертах (concerto spirituale) спонукали Бортнянського до роботи в хоровому жанрі. Перші його композиторські спроби в цій галузі ще досі не виявлені. Можна лише здогадуватися, що вони зберігаються в архівних фондах бібліотек Англії, США, Італії¹, де знаходяться італійські опери композитора. Це відзначають Р. Моозер та А. Ловенберг.

Роки перебування в Італії були роками збагачення Д. Бортнянського художніми враженнями, формування й утвердження його мистецьких поглядів. Немалу роль відіграли в цьому і зв’язки композитора з передовими діячами вітчизняної культури. За відомостями Д. Долгова, між 1773 і 1779 роками Д. Бортнянський познайомився в Римі з своїм співвітчизником, також уродженцем України, згодом видатним скульптором Іваном Петровичем Мартосом, автором знаменитого пам’ятника Мініну й Пожарському у Москві. Він теж удосконалював свою, майстерність в Італії. їх дружба продовжувалась потім у Росії. її увінчав «прекрасний бюст Бортнянського... з мармуру», вміщений в концертному залі Придворної капели (56, с. 18).

Крім Мартоса, в Італії знаходилися й інші посланці Петербурзької Академії художеств. Досить сказати, що .за період з 1767 по 1827 рік в цій та інших країнах навчалося близько 60 російських пенсіонерів, тобто в середньому кожного року за кордон посилалася одна людина. Зрозуміло, що за десять років перебування в Італії ‘Бортнянський міг зустрітися з багатьма вітчизняними

___________________

1. Не виключено, що твори Бортнянського, написані в Італії, привертали до себе увагу музичних видавництв у Венеції, Римі, Неаполі Болоньї, Мілані, Флоренції.