І все-таки вісті з-за кордону все більше проникали в Росію і впливали на розвиток суспільно-громадської думки, тим більше, що країна стояла перед фактом розкладу кріпосницької системи, народних хвилювань, визрівання ідей О. Радищева і декабристського руху. Події 90-х років по-своєму відбилися в музиці Бортнянського, в якій починають «звучати» настрої епохи. Цікаво, що в деяких зворотах його творів (концерти «Небеса поведуют», «Воспойте, людие») ми чуємо відголос героїки Бетховена, пов’язаної з революційними подіями в Європі. Про це ж свідчать заклично-вольові інтонації, енергійні ритми, динамічна контрастність, колористичні протиставлення в музиці Бортнянського, властиві масовій вокальній та інструментальній музиці часів Великої Французької революції. Звичайно, Бортнянського не можна порівнювати з такими передовими музикантами, як Руже де Ліль або Франсуа Госсек. Однак наявність у творах мелодичної спорідненості з піснями цих авторів1 свідчить про своєрідне трактування композитором їх інтонацій в інших жанрах, в інших історичних умовах.
Від початку 1800-х років різко зменшилася кількість хорових концертів Бортнянського, які за стилем нічим не відрізнялися від попередніх і які можна умовно назвати концертами катерининсько-павлівського часу.
Творчість Бортнянського першої чверті XIX століття характеризується зверненням його до жанрів кантати й гімну, які присвячувалися конкретним подіям і особам ібули позначені урочистістю, величністю, славильністю.
Певною Мірою поява цих композицій була пов’язана зі вступом на царський трон Олександра І в березні 1801 року.
Прихід до влади молодого царя ознаменувався залученням ним до участі в державних справах людей, близьких йому за духом та переконаннями, серед яких були П. Строганов і Г. Державін, які симпатизували Бортнянському. В той же час Олександр І звільнив усіх небажаних осіб, які служили Павлу І. Бортнянський лишився
___________________
